ДЕСЯТЬ РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА ВОЛЮ: РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ СЕРЖАНТА ВІКТОРА МІЩЕНКА
Сьогодні, 22 травня, минає рік з того чорного дня, коли Ліплявська громада схилила голови у глибокій скорботі, прощаючись зі своїм земляком, вірним сином України, сержантом Віктором Павловичем Міщенком. Десять років безперервної боротьби на передовій залишили невиліковну рану в серцях рідних, друзів та побратимів, а його відхід став ще однією гіркою втратою для всього краю.
Віктор Міщенко народився 24 березня 1969 року в мальовничому селі Келеберда. Змалечку вирізнявся наполегливістю та жагою до знань — місцеву школу, а згодом і Ліплявську середню школу він закінчив із срібною медаллю. Юнак щиро мріяв пов’язати своє життя з військовою справою та вступити до військової академії, проте доля розпорядилася інакше: до здійснення мрії забракло лише кількох балів.
Свій професійний шлях Віктор Павлович розпочав із творчої професії фотографа. Після навчання у Черкаському ПТУ №13 він працював у Канівському фотоательє, зупиняючи прекрасні миті людського життя через об'єктив камери. Згодом була строкова служба в Угорщині, а після повернення на рідну землю — тривала й сумлінна праця на Канівській ГЕС.
Коли у 2014 році розпочалася Революція Гідності, Віктор Міщенко не зміг стояти осторонь. Він вийшов на Майдан, адже палко вірив у самостійну, вільну та європейську Україну. З перших днів збройної агресії проти нашої держави він став добровольцем. Десять років — довгих, виснажливих і надважких років — сержант Міщенко провів на передовій, обіймаючи посаду сержанта матеріального забезпечення батареї управління та артилерійської розвідки військової частини А0224.
Десять років війни підірвали здоров'я мужнього воїна. Його велике серце, що так сильно любило рідну землю, не витримало надлюдських навантажень. Життя Героя обірвалося в селі Маломихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них! Вічна слава і шана сержанту Віктору Міщенку!
