Чи необхідно подавати повторно документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування, якщо попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація була анульована у зв’язку з поданням декларації з типом «Звітна нова»?

Відповідно до абзацу першого п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Згідно з абзацом дев’ятим п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абзац десятий п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи те, що у разі подання декларантом Декларації з типом «Звітна нова» попередньо подана Декларація вважається анульованою, то при поданні нової звітної Декларації декларантом подаються повторно усі необхідні документи.

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа для зарахування коштів на єдиний рахунок

 

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу, на порядок зарахування коштів на єдиний рахунок платниками, включеними до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Перевагою використання платником єдиного рахунку є те, що внесення коштів на єдиний рахунок вважається внесенням коштів таким платником до бюджету.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
     
       Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3– № 6 не заповнюються;

поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12:

  не заповнюється;

поле № 13:

не заповнюється;

поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Крім того у разі заповнення призначення з помилками ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на ЄР надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом.

Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення повинен визначити через електронний кабінет належність платежу відповідному одержувачу.

Якщо платник не уточнив реквізити вчасно, інформація з розрахункового документа потрапить до зведеного реєстру платежів з ЄР з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим.1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.