Фото без опису

Сьогодні ми віддали шану справжньому воїну, патріоту Русенку Михайлу Михайловичу, який у розквіті сил віддав життя за те, щоб російський окупант не став на нашу рідну землю.

Народився Михайло 5 листопада 1981 року у селі Ковалівка тоді ще Драбівського району. Тут промайнули його щасливі роки мирного життя: безтурботне дитинство, багато друзів, шкільні роки. Після закінчення 9 класів Михайло вступив в Богодухівське училище, навчався на тракториста. Потім проходив службу в армії. Після служби в армії часто приїздив в гості до сестри в село Ліпляве. Йому тут сподобалось, так і залишився в Ліплявому жити. Одружився. Має трьох синів.

Михайло був добрим, активним, розумним, комунікабельним, любив співати, мав багато друзів. Він дуже любив своїх дітей. Був справжнім помічником не лише в сім'ї, а й готовий був прийти на допомогу іншим – сусідам, рідним та знайомим. А ще він любив працювати на землі, любив будувати, працювати з деревом, рибалити, природу, техніку, мав «золоті руки» та любив життя.

Михайло Русенко проходив службу на посаді головного сержанта 3 танкової роти 1 танкового батальйону військової частини ЗСУ. Щодня, пліч-о-пліч з побратимами, наближав таку жадану Перемогу. Він мав багато планів на життя, мав бути опорою в житті батькам, дружині і синам. Та не судилось… 9 січня 2024 року мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тоненьке Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття з приводу тяжкої втрати рідним, близьким та друзям Михайла. Це глибокий біль і спільна втрата. Будемо завжди пам’ятати про його подвиг заради миру і спокою у нашій державі.

Низький уклін і безмежна вдячність загиблому Герою!   

Спочивай з миром, Героє!