ПАМ’ЯТЬ, ЩО НЕ ЗГАСАЄ: ЧОТИРИ РОКИ БЕЗ ГЕРОЯ ЄВГЕНІЯ ЯШНОГО
13 травня — трагічна дата для нашої громади. Минає чотири роки з того дня, як у запеклих боях за Україну під Мар’їнкою на Донеччині обірвалося життя нашого земляка, відважного воїна та світлої людини — Євгенія Михайловича Яшного.
Йому назавжди залишиться 39. Він був людиною справи, господарем із «золотими руками» та серцем, сповненим любові до рідного краю. Житель села Ліпляве, Євгеній понад усе мріяв про квітучий сад і щасливе майбутнє для свого сина. Але коли ворог прийшов на нашу землю, він без вагань змінив будівельні інструменти на зброю.
Євгеній Яшний не був новачком у військовій справі. Його боротьба розпочалася ще у 2015 році, коли він добровольцем пішов у зону АТО. За свою службу був нагороджений відзнакою Президента України та подяками від командування ЗСУ.
З перших днів повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, він знову став до лав захисників — цього разу у складі 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Як стрілець-санітар, він рятував побратимів і до останнього подиху тримав оборону на одному з найважчих напрямків.
Для родини він був надійною опорою, для друзів — вірним товаришем, який ніколи не скаржився на труднощі. Його пам’ятають як надзвичайно цілеспрямовану людину, для якої не існувало слова «неможливо».
«Він мріяв про сильну та єдину націю, де люди підтримують один одного у важкі часи», — так згадують про нього рідні.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам'яттю Євгенія. Чотири роки розлуки не зменшили болю втрати, але зміцнили нашу вдячність за його подвиг. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади та всієї України.
Ми пам’ятаємо, якою ціною виборюється кожен наш ранок.
Світла пам’ять Євгенію Михайловичу Яшному. Низький уклін нашому захиснику!
