НАЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРЦЯХ: СЬОГОДНІ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ СЕРЖАНТА ОЛЕКСАНДРА МАКАРЕНКА
Час невпинно минає, проте він безсилий стерти з нашої пам’яті глибокі шрами, що залишає війна. Сьогодні, 26 травня, виповнюється рік, як перестало битися серце нашого славного земляка, мужнього оборонця — сержанта Олександра Володимировича Макаренка.
Олександр Володимирович народився 25 березня 1975 року в селі Ліпляве. Саме тут, серед мальовничих краєвидів рідного краю, він виростав, закінчив місцеву школу та вбирав у себе кращі цінності українського народу — щирість, працьовитість та безмежну любов до Батьківщини. Його військовий шлях розпочався ще в юності зі служби у Військово-морських силах України в місті Севастополі, де він загартував свій характер та склав присягу на вірність українському народові.
Коли над нашою країною нависла смертельна небезпека і розпочалися бойові дії на сході України, Олександр без вагань став до лав захисників. Як учасник АТО, він пройшов найтяжчі випробування та найгарячіші точки протистояння, безстрашно боронячи суверенітет держави. Після початку повномасштабного вторгнення сержант Макаренко знову залишався в строю, тримаючи оборону проти підступного ворога та жертвуючи власним здоров'ям.
За плечима Олександра було непросте життя, сповнене щоденної відваги, чоловічої гідності й виняткової людяності. У пам’яті односельців, друзів та бойових побратимів він назавжди залишиться надзвичайно щирим, добрим і світлим чоловіком.
Знову і знову чорна стрічка болю торкається сердець нашої громади, коли ми згадуємо той травневий день, коли Ліпляве у глибокій скорботі проводжало свого Захисника в останню путь. Його серце зупинилось, але його незламний дух та відданість Україні назавжди залишилися жити у колективній пам’яті нашої громади.
Низький уклін та вічна, світла пам’ять Олександру Макаренку!
