Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки під час розробки містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Келеберда Канівського району
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки під час розробки містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Келеберда Канівського району Черкаської області»
Замовник: 19020,Ліплявська сільська рада Канівського району Черкаської області. Черкаська область, Канівський район, село Ліпляве, вул. Центральна, Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування:
- вид містобудівної документації – «Внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Келеберда Канівського району Черкаської області» розроблений згідно з завданням на проектування замовника – Ліплявської сільської ради та на підставі рішення Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області «Про надання дозволу щодо внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Ліпляве Ліплявської сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області» від 21.06.2018 № 12-5/VII, відповідно договору № 29-18 на розробку містобудівної документації – «Внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Келеберда Канівського району Черкаської області».
Виконавець – ПП «Динамічний інвестиційний проект»
Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Основними цілями просторового планування є створення сприятливого середовища життєдіяльності і сталого розвитку села, забезпечення екологічної і техногенної безпеки, збереження природної і культурної спадщини.
- цілі документа:
- проведення аналізу сучасного стану забудови населеного пункту, соціально-економічної ситуації;
- розгляд перспективи розвитку села: визначення територій для розвитку житлового будівництва, промисловості;
- визначення пріоритетних напрямків розвитку села, його перспективної планувальної структури та функціонального зонування;
- визначення перспективної чисельності населення, об'ємів та структури житлового будівництва;
- визначення загального стану довкілля, факторів, що його формують, надання містобудівних пропозицій щодо поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану, щодо вдосконалення транспортної та інженерної інфраструктури;
- визначення територій, що мають певні обмеження при їх використанні (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні та інші).
- уточнення планувальної структури, функціонального призначення та параметрів забудови населеного пункту;
- встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
- координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
- надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) – це інструмент стратегічного планування, направлений на включення екологічних пріоритетів в програми, плани, політики; визначення масштабів і рівнів впливів планованої діяльності на довкілля, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з точки зору безпеки навколишнього середовища.
Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.
- зв’язок з іншими документами державного планування:
Згідно статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
При розробленні генерального плану враховуються:
- Закон України «Про Генеральну схему планування території України»;
- Закон України «Про державне прогнозування та розробку програм економічного та соціального розвитку України»;
- Закон України «Про основи містобудування»;
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- Закон України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів»;
- Закон України «Про охорону навколишнього середовища».
- містобудівна документація:
- Схема планування території Канівського району Черкаської області;
- Схема планування території Черкаської області;
- інформація даних земельного кадастру, вихідні дані Ліплявської
сільської ради Канівського району Черкаської області щодо планів та програм соціально-економічного розвитку громади; щодо наявної містобудівної документації території населеного пункту; щодо наявності (відсутності) на території населеного пункту об'єктів історико-культурної спадщини, джерел забруднення навколишнього середовища, територій за складними інженерними умовами; екологічного та санітарно-гігієнічного стану території;
Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):
В роботі «Внесення змін до генерального плану з коригуванням меж населеного пункту та плану зонування території села Келеберда Канівського району Черкаської області» проведено аналіз сучасного стану забудови населеного пункту, соціально-економічної ситуації; визначаються пріоритетні напрямки розвитку села, його перспективна планувальна структура та функціональне зонування, рішення щодо вдосконалення транспортної та інженерної інфраструктури; визначаються території, що мають певні обмеження при їх використанні (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні та інші); визначення нових ділянок для залучення інвестицій до сільської ради.
У складі проекту розробляється план зонування території, яким визначається:
- принципи планувально-просторової організації забудови;
- функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї, чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами;
- містобудівні умови та обмеження;
- черговість та обсяги інженерної підготовки території;
- систему інженерних мереж;
- порядок організації транспортного та пішохідного руху;
- порядок комплексного благоустрою та озеленення.
Обсяг СЕО визначається переліком основних екологічних проблем, наявних в населеному пункті.
В роботі проаналізовано існуючий стан території та визначено, що в населеному пункті немає видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів) першої категорії згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Територія села розташована на слабо хвилястій рівнині.
В межах села виробничі підприємства відсутні.
За межами села, розташований господарський двір зі спорудами, який на даний час не працює.
Проектними рішеннями не передбачено розташування нових та розширення існуючих виробничих зон, передбачена реконструкція, технічне переоснащення та переобладнання існуючих виробничих будівель і споруд.
Санітарна очистка власних ділянок проводиться силами мешканців села (компостуванням на власних ділянках). Проектом передбачається планово-подвірна система очищення від твердих побутових відходів для громадського центру та планово-поквартальна для зони індивідуальної садибної забудови. Усе сміття завантажується у сміттєвози і вивозитися на сміттєзвалище, яке розміщене за межами населеного пункту. Утилізація рідких органічних відходів відбувається компостуванням на власних ділянках мешканців села. На території села Келеберда шкідливих відходів немає.
Особливо-цінних земель за даними Ліплявської сільської ради немає.
Даних щодо сучасного та очікуваного екологічного та санітарно-гігієнічного стану території немає. Науково-дослідні та проектні роботи щодо території детального планування не проводились.
На території села відповідно до актуалізованих переліків пам’яток культурної спадщини Черкаської області розміщені пам’ятки історії:
- курган узятий на державний облік рішенням Черкаського облвиконкому від 26.06.1990 № 116;
- курган узятий на державний облік рішенням Черкаського облвиконкому від 26.06.1990 № 116;
- змієвий Вал – X-XI ст. узятий на державний облік рішенням Черкаського облвиконкому від 26.06.1990 № 116;
- поселення узяте на державний облік наказом служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації від 05.11.2009 № 11/03-21;
- поселення Келеберда-Південь узяте на державний облік наказом служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації від 05.11.2009 № 11/03-21;
- братська могила радянських воїнів та партизан узята на державний облік рішенням Черкаського облвиконкому від 28.09.1973 № 544;
- місце бойових дій 1941- 1944 р.р. узяте на державний облік наказом служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації від 03.11.2009 № 10/03-21;
- пам’ятний знак Т.Г. Шевченку.
Пам’яткоохоронна діяльність повинна здійснюватися згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини".
На території планування діють наступні планувальні обмеження:
- санітарно-захисна зона МТФ – 150м;
- санітарно-захисна зона кладовища – 300м;
- прибережно-захисна смуга ставків –25м .
Охоронні зони інженерних мереж:
-перший пояс санітарної охорони джерел водопостачання – 30м;
-охоронні зони мереж електропостачання ПЛ 10 кВ - 10м;
Об`єктів спеціального призначення на території села немає.
Ландшафтно-рекреаційні території розміщені розгалужено населеним пунктом та створюють єдину зелену зону села.
В адміністративних межах села Келеберда розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Тарасів обрій», створений Постановою РМ УРСР від 18.01.1990 № 4.
Даних щодо залягання корисних копалин на території планування немає, територія не забруднена радіоактивними речовинами. За екологічними чинниками територія знаходиться у сприятливому середовищі, яке забезпечується відсутністю джерел забруднення та наявністю зелених насаджень. Даних щодо санітарно-гігієнічного та гідрологічного стану водойм немає.
Видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку на території села немає. Хімічно небезпечних об’єктів на території села немає.
На території села існують території, використання яких обмежене:
- розташуванням в зоні впливу виробничих об’єктів із санітарно захисними зонами, в межах яких заборонено будівництво житлової та громадської забудови;
- розташуванням в санітарно захисній зоні кладовища, в межах якої заборонено будівництво житлової та громадської забудови, користуватися водою з колодязів та підземних джерел. Необхідно постійно здійснювати контроль за якістю продукції, яка вирощується на території існуючої житлової забудови, що потрапляє в СЗЗ від кладовищ.
- землі, розміщені під високовольтними лініями електропередачі, використання яких обмежене.
Території, використання яких обмежені складними геологічними умовами, відсутні.
Ймовірні наслідки:
Розташування об’єктів, передбачених генеральним планом, не стосуються:
- сільського господарства;
- лісового господарства;
- рибного господарства;
- енергетики;
- промисловості;
- транспорту;
- поводження з відходами;
- використання водних ресурсів;
- охорони довкілля;
- телекомунікацій;
- туризму;
- містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля - на території села немає об’єктів, які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Об’єктів, що становлять підвищену небезпеку на території населеного пункту немає. Генеральний план села є містобудівною документацією;
- об’єктів природно-заповідного фонду, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі – території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду - на території села немає ПЗФ.
Для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
- ймовірні види впливу на навколишнє середовище:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, розрахункові та фактично заміряні приземні концентрації яких не повинні перевищувати значення гранично допустимих концентрацій (ГДК), та пересувних джерел забруднення, а саме викиди автомобільного, залізничного транспорту та виробничої техніки. Джерелами зовнішнього техногенного акустичного забруднення в населених пунктах є всі види транспорту (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний), промислові підприємства, комунальні об'єкти (котельні, трансформатори, вентиляційні системи, компресорні станції і т. ін.). Для захисту житлової забудови від шуму і загазованості вздовж доріг слід передбачати смуги зелених насаджень. В селі існуючі трансформаторні підстанції можуть бути джерелом акустичного впливу. На території села немає підприємств, які можуть буди джерелом акустичного забруднення.
- в період будівництва об’єктів та в процесі експлуатації вплив на водне середовище може здійснюватися:
- під час будівництва пірсів для забору води пожежним автотранспортом на води ставків. Територія села частково потрапляє до прибережної захисної зони водойм. Проекти щодо смуг відведення з особливим режимом використання водойм по населеному пункту не розроблялись. Генеральним планом визначені нормативні прибережні захисні смуги з обмеженим режимом використання.
На час складання проекту в селі централізоване водопостачання відсутнє. Жителі садибної забудови користуються шахтними та трубчатими колодязями. Проектом передбачається єдина система водопостачання: господарсько-питна - протипожежна. Джерелом водопостачання передбачається залишити існуючі артезіанські свердловини.
Проектом передбачається відведення побутових і виробничих стоків села по централізованій мережі каналізації. Намічається каналізування усіх будівель громадського та культурно-побутового призначення. Мешканці індивідуальної житлової забудови користуються індивідуальними малими очисними спорудами типу «септик», що розміщуються на території, з подальшим вивезенням стічних вод асенізаційними автомобілями до очисних споруд.
- порушення (руйнування) ґрунтів під час будівництва (трансформація шарів землі), руху транспортних засобів, вібрацій від процесів виробництва, які можуть підсилюватись під впливом природних чинників - вітру, дощових потоків, тощо;
- акустичне забруднення, розрахунковий граничнодопустимий рівень якого в житловій забудові не повинен перевищувати допустимий рівень шуму на території населених місць. Джерелами зовнішнього біогенного акустичного забруднення можуть бути стадіони, базари, майдани для мітингів, танцмайданчики, відкриті майданчики культурно-масового відпочинку, спортмайданчики, дискотеки, ринки для продажу тварин, тваринницькі ферми, по с.Келеберда джерелом біогенного акустичного впливу можуть бути запроектовані спортивні майданчики. Містобудівні методи захисту від шуму та вібрації повинні включати заходи із зонування території населених пунктів, раціонального планування і організації вулично-дорожньої мережі, створення санітарно-захисних зон навколо основних стаціонарних джерел акустичного випромінювання.
- на соціальне середовище - створення нових робочих місць, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, наповнення бюджетів різних рівнів, розвиток інфраструктури району.
б) для територій з природоохоронним статусом: територій з природоохоронним статусом немає, отже впливу не передбачається. Запроектовані об’єкти та види діяльності не нанесуть шкоди природному парку.
в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення: територія населеного пункту розміщена на відстані
5) виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено: генеральним планом передбачається удосконалення планувальної структури населеного пункту. Основними цілями територіального планування є створення сприятливого середовища життєдіяльності і сталого розвитку села, забезпечення екологічної і техногенної безпеки, збереження природної і культурної спадщини.
Територіальні альтернативи не розглядалися у зв’язку з тим, що запроектована планувальна структура передбачає більш раціональне використання території, що сприятиме розвитку даної території.
У разі, якщо містобудівна документація не буде затверджена – погіршення екологічного стану населеного пункту буде відбуватись у разі збільшення шкідливих викидів існуючих об’єктів (що не передбачено генеральним планом та носитиме незаконних характер, що не належить до відомства містобудівної документації);
6) дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки: перевірка матеріалів Генерального плану території, розділу «Оцінка екологічних умов просторового планування» на відповідність діючим нормативно-правовим документам у цій галузі. Обсяг досліджень передбачається відповідно до статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Для розробки CEO передбачається використовувати наступну інформацію: доповіді про стан довкілля, статистичну інформацію, дані моніторингу стану довкілля, оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єкту, які можуть мати значний вплив на довкілля.
Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначити доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки довкілля. А також оцінити вплив на навколишнє середовище в період будівництва та після впровадження, дати прогноз впливу на довкілля, виходячи із особливостей планованої діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.
Розробити комплекс заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення будь-якого виду планованої господарської діяльності.
Вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планованої діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та інше).
В.о. сільського голови Ніна ГОЛУБ
