Фото без опису

 

1. Передусім, варто пам’ятати народну мудрість: «Хто сам себе береже, того і лихо оминає». Не треба заплющувати очі на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Подумайте про власну безпеку та безпеку своїх рідних.

2. Тримайте під рукою номери телефонів поліції та соціальних служб. Варто, щоб ці номери також знали ваші діти. Якщо виникне потреба, не вагаючись телефонуйте до поліції на номер «102» і вимагайте термінового втручання.

3. Якщо вам завдано тілесні ушкодження, обов’язково зверніться до медичних закладів. Ви не лише пройдете  лікування, а й отримаєте медичні висновки, які є вагомими доказами у суді.

4. Найбільше виваженим виходом з деяких ситуацій є втеча. Але цей крок потрібно ретельно підготувати. Варто заздалегідь зібрати невелику валізу з найбільш необхідними речами: одягом, грошима, ліками, ключами від дому, офісу, документами, що засвідчують особу підтверджують права власності на житло, машину та інші.

5. Якщо близькі люди готові вам допомогти в боротьбі з домашнім насильством, домовтеся з ними про спільні дії в критичній ситуації: про дзвінок в поліцію, тимчасовий притулок для вас чи ваших рідних, про схованку для ваших речей.

6. Пам’ятайте! Насильство часто стає ще брутальнішим, коли кривдник довідується про бажання жертви припинити з ним стосунки. Якщо ви зважилися на таке, будьте готові захищати свої права та права ваших дітей. Заздалегідь обміркуйте можливі варіанти вирішення спірних питань – поділ майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей. Краще відразу звернутися по допомогу до кваліфікованих юристів, соціальних служб, громадських організацій. 

7. Подумайте про те, як обмежити ваше спілкування з кривдником після розлучення та вберегти від нього ваших дітей. Наприклад, попросіть ваших колег по роботі з’ясовувати, хто вам телефонує, повідомте працівникам дитячого установи, хто має право забирати ваших дітей додому, ходіть до інших магазинів тощо.

8. Уявіть ваше життя без кривдника і знайдіть у ньому позитивні моменти для себе. Згадуйте про ці моменти тоді, коли відчуватимете неспокій та сумніви. В разі потреби, зверніться до соціальних служб та неурядових організацій, які надають психологічну підтримку постраждалим від насильства у сім'ї.