Податкова інформує
Нові правила заповнення 20-ОПП діють з 27 липня 2020 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що 27 липня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 (далі – Наказ № 323), яким внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), щодо удосконалення порядку повідомлення органів ДПС про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за формою № 20-ОПП).
Наказом № 323 уточнено, що до повідомлення за формою № 20-ОПП необхідно включати інформацію про всі об’єкти оподаткування, що є у платника податків, – незалежно від того, перебувають вони в нього у власності чи орендуються ним.
Крім того, платник податків зобов’язаний також показувати об’єкти, передані ним в оренду іншим особам.
Принцип «укрупнення інформації» та випадки його застосування
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип «укрупнення інформації», яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип «укрупнення інформації» не застосовується до об’єктів оподаткування, які підлягають реєстрації у відповідних державних органах та, які мають реєстраційний номер, тобто інформація щодо таких об’єктів оподаткування зазначається по кожному об’єкту окремо (наприклад, таким номером є: кадастровий номер - для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу - для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу - для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер - для суден; реєстраційний знак - для повітряних суден тощо).
Зміна даних про об’єкт оподаткування
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Наказом № 323 уточнюється, що повідомляти про зміну відомостей про об’єкт оподаткування за формою № 20-ОПП необхідно в тому самому порядку і в ті самі строки, як і при реєстрації, організації або відкритті об’єкта оподаткування (протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення або відкриття за місцем основного обліку платника).
Подання повідомлення за формою 20-ОПП відокремленими підрозділами
Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об’єкти оподаткування, що перебувають на їх балансі. При цьому юридична особа не повинна дублювати цю інформацію, якщо вона вже була подана його відокремленим підрозділом.
Подання повідомлення за формою № 20-ОПП
Подати повідомлення за формою № 20-ОПП платники можуть, як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Платники податків, які уклали з відповідним податковим органом договір про визнання електронних документів, подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312002. Також, платники податків зможуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування та податкові органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.
Якщо об’єкти оподаткування, зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), то інформація по таким об’єктам подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків у паперовому вигляді з додаванням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування в держоргані. При цьому, графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП не заповнюється.
Нагадуємо, що повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни відомостей про об’єкта оподаткування.
Повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, який пов’язаний з оподаткуванням або через який платник податків провадить свою діяльність Подається така інформація до податкового органу за основним місцем обліку платника податків.
Звертаємо увагу, неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність – 2040 гривень.
З Довідником типів об’єктів оподаткування (станом на 27. 07.2020) можна ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html
Закон № 466-IX: надання індивідуальних податкових консультацій
в електронній формі
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників, що відповідно до змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації можуть надаватися і в електронній формі.
При цьому звернення платників на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі має містити наступні дані:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
- дату звернення (п.52.1 ст 52 Кодексу).
Якщо звернення не відповідатиме вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надаватиметься, про що буде повідомлено платника в паперовій або в електронній формі (п.52.2 ст 52 Кодексу).
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.52.3 ст 52 Кодексу).
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається податковим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи податкового органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.52.1 ст 52 Кодексу).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої індивідуальної податкової консультації, а також узагальнюючої податкової консультації (п.53.1 ст 52 Кодексу) діятимуть до 31.12.2020 року .
Поряд з цим, з 01.01.2021 наберуть чинності зміни до статті 112 Кодексу відповідно до яких обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (пп. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 Кодексу).
Посилання на Закон №466: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Обов’язок використання РРО, кешбек та інші зміни
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України «Про внесення змін до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі - Закон № 128-IX) та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129-IX) було запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО).
Так, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128-IX і Закону № 129-IX, зокрема:
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуватимуться ФОП - платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту і реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року запроваджується механізм «КЕШБЕК». Передбачається впровадження процедури компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС.
Тобто, споживач, який здійснив покупку та отримав чек, має можливість перевірити його. Якщо він не фіскалізований - подати скаргу та повернути 100% вартості придбаних товарів (після запуску кешбеку).
З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року РРО буде обов’язковим для застосування ФОП-платниками єдиного податку, що здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
З 1 квітня 2021 року зобов'язані будуть використовувати РРО всі ФОП – платники єдиного податку, крім платників єдиного податку першої групи та ті підприємці, які застосовують виключно безготівкові розрахунки (тобто отримуватимуть кошти виключно на свій поточний рахунок шляхом або перерахування їх покупцями з їхніх поточних рахунків без застосування платіжних карток, або внесення покупцями коштів в касу банків для зарахування на поточний рахунок продавців).
Нагадуємо, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу - зобов'язані застосовувати РРО.
Посилання на Закон №128-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/128-20
Посилання на Закон №129-IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/129-20
Посилання на Закон №533- IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX
Законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати платників податків, щодо змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) до Податкового кодексу України. Зміни стосуються податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Однією із основних цілей прийнятих Законом № 466-IX змін та доповнень до Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення (далі - ТЦ) є забезпечення реалізації положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - Конвенція ВЕРS MLI; для України набрала чинності з 01.12.2019), та спрямовані на впровадження в Україні дій (кроків) Плану протидій ВЕРS.
Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил ТЦ є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.
З метою інформування в межах компетенції платників податків, ДПС надає коментарі змін, внесених до Кодексу Законом № 466-IX в частині податкового контролю за ТЦ, суб’єктам господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях, зокрема щодо термінології, яку Законом № 466-IX введено для цілей ТЦ, а саме:
Щодо впровадження з 01.01.2021 оподаткування прирівняних до дивідендів платежів (або «конструктивних або прихованих дивідендів» і, що передбачає коригування за методологією та процедурами, передбаченими для контролю за ТЦ, під час здійснення операцій із нерезидентами певної категорії (дивись підпункт «а», «в», «г» пп 39.2.1.1 п 39.2.1 п 39.2 ст 39 Кодексу).
Для цього термін «дивіденди» викладено в розширеній редакції (пп 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу в редакції, яка набирає чинності з 01.01.2021).
У вказаній редакції для цілей оподаткування до дивідендів прирівняні за операціями з нерезидентами, що відносяться до категорій зазначених у підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту статті 39 Податкового кодексу, а саме:
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів ((робіт, послуг) крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
Закон України № 466 -IX: подовження терміну реєстрації в ЄРПН ПН/РК та штрафи за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон № 466-IX), в частині змін в адмініструванні податку на додану вартість.
Подовжено термін реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних
Так, Законом № 466-IX встановлено подовжений термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) для зведених податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування (далі – РК) до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п.п. 198.5 та 199.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс).
Починаючи з 23.05.2020 таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені ПН складені. Отже, для зведених ПН, складених за операціями, здійсненими у липні 2020 року відповідно до п. п. 198.5 та 199.1 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20.08.2020.
Звертаємо увагу, якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00.
Штрафи за порушення граничних строків реєстрації ПН
Законом № 466-IX змінено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких податкових накладних в ЄРПН, а саме:
– ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування;
– ПН, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
– ПН, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та РК, складених до таких ПН;
– ПН, складених відповідно до ст. 199 Кодексу, та РК, складених до таких податкових накладних;
– ПН, складених відповідно до абз. 11 п. 201.4 Кодексу.
За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку ПДВ накладається штраф в розмірі 2 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (п.1201.1 ст. 1201 Кодексу).
У разі відсутності реєстрації вказаних ПН/РК в ЄРПН, тягне за собою застосування до платника податку ПДВ штрафних санкцій в розмірі 5 % обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень (п.1201.2 ст. 1201 Кодексу).
Звертаємо увагу, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п.1201.1 ст. 1201 Кодексу).
Штрафи за порушення граничного строку реєстрації, нараховані з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року будуть перераховані
Якщо штрафи за порушення граничного строку реєстрації таких ПН та/або РК в ЄРПН, передбачені ст. 201 Кодексу, були нараховані протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, але грошові зобов'язання за ними станом на дату набрання чинності Законом № 466-IX неузгоджені (відповідні податкові повідомлення - рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено), то мають застосовуватися нові розміри штрафів, встановлені Законом № 466-IX (2% або 5% обсягу постачання) (п.73 підрозд.2 роз. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Податковий орган за місцем реєстрації платника податку ПДВ здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення – рішення, а попереднє скасовується (відкликається).
Нагадуємо платникам ПДВ, що протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію ПН/РК до податкових накладних в ЄРПН.
При цьому, платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.
Разом з тим, порушення вимог Кодексу щодо реєстрації ПН/РК до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
